Мої 5 принципів пошуку та вибору житла
Життя поряд з архітекторкою та дизайнеркою інтер’єру разом з прочитанням книжки Девіда Сіма “М’яке місто” відкрило для мене декілька важливих принципів пошуку та вибору міського житла. Хочу їх акуратно занотувати. По-перше, це наведе порядок в моїй голові, коли знову прийде час обирати де жити. А по-друге, можливо, це покаже якусь нову корисну точку зору тим, хто, як і я, далекий від тем урбаністики та дизайну житла.
Важливо:
- Всі ці принципи суб’єктивні — вони залежать від вподобань, стилю життя, віку, сімейного стану, самого міста тощо.
- Всі ці принципи не нові, і для багатьох людей вони звучатимуть тривіально, а я про ці штуки почав задумуватися лише цього року.
- Дотримання всіх принципів одночасно може бути нереалістичним з фінансової або будь-якої іншої точки зору, я це усвідомлюю.
Принцип 1. У місті, а не в заповіднику
Відкрита територія, розвинуті комерція та послуги, ком’юніті, що засноване на знайомствах та довірі, простір для прогулянок без перешкод, доступність.
Закрита територія, яку пропонують багато забудовників у форматі ЖК, має переваги: доглянутий простір, відсутність маргіналів тощо. Але ж створює суттєві перепони: гуляти в більшості випадків можна тільки в межах комплексу, є обмежений доступ для друзів або кур’єрів, ризики ускладненого заїзду важливих служб (поліції, пожарних, екстрено-аварійних тощо). Це все спричинює нерозвинену та неконкурентну комерцію на перших поверхах, адже часто відкриття магазинів товарів та різних послуг з часом перетворюється на неприбутковий бізнес через обмежену кількість відвідувачів. Тому з часом ця комерція закривається, а перші поверхи будинків у закритому ЖК стають пустими.
Принцип 2. Щільна забудова
Звісно, що одна тільки більша щильність не подарує кращого життя. Ніякої реальної користі від того, що ми будемо жити дуже щільно, немає.
Цінність життя в місті — близькість та взаємна вигода. А синтез щільності і різноманітності збільшує ймовірність того, що корисні речі, місця і люди стануть ближчими. Привабливість щільного міста:
- Близьке розташування: близькість будівель покращує доступ до роботодавців і працівників, вчителів і ремісників, магазинів, шкіл та послуг сам там і тоді, коли вони потрібні.
- Спільна ідентичність: належність до певної спільноти, яка виникає через колективне використання одних і тих самих місць та ресурсів. Це усвідомлення належності може відчуватися в гордості людей за своє місто, за його визначні місця та видатних місцевих мешканців, за парки й набережні, за його спортсменів і митців. Створюється локальна ідентичність, яка часто сильніша та, можливо, інша, ніж національна, культурна чи етнічна.
- Потенціал до виникнення несподіваних можливостей. Великі та маленькі міста стали осередками спонтанних зустрічей і непередбачуваних класних знайомств.
Принцип 3. Низька поверховість
Забудова навколо житла має забезпечувати щільність у людському масштабі, тобто мати розміри, які сприятимуть комфорту й доброму самопочуттю. Не вище шести поверхів, але в ідеалі чотири або п’ять.
Людина еволюціонувала так, щоб ходити, і її здатність інтерпретувати середовище, взаємодіяти з ним і реагувати на нього найбільша на рівні очей:
- Менші простори зближують людей між собою і наближають до речей. Гарний контакт з оточенням посилюється, коли середовище недалеко від нашої сенсорної системи, тобто так, щоб побачити дрібні деталі, розрізнити незначні звуки, відчути запахи.
- Менша забудова також забезпечує кращий мікроклімат у проміжних просторах, дає більше відчуття безпеки, оскільки люди мають зручний огляд. Це сприяє затишку та комунікабельності.
- Міське середовище має бути привабливим для всіх органів чуття. Чим більше є можливостей спостерігати за живими явищами, тим краще — бачити інших людей, які займаються своїми справами, дивитися на велике небо, тіні й світло, квіти, дерева й птахів.
Принцип 4. Озеленення, а не пустиня
Забудова повинна забезпечувати найкращі умови для зелених насаджень і природи.
- Рослинність забезпечує акустичний ефект, поглинаючи і маскуючи шум (а отже зменшуючи стрес) серед безлічі стін і дорожнього покриття міста.
- Рослинність також здатна знижувати забрудненість, очищаючи повітря, поглинаючи небезпечні наночастинки, а це вкрай важливо, враховуючи частоту респіраторних захворювань у містах.
- Рослинність корисна і як візуальна складова, збільшуючи приватність, зменшуючи й пом’якшуючи пориви вітру й захищаючи від сильного літнього сонця.
Принцип 5. Високі стелі та товсті стіни заради гідного життя: клімат-контроль, звукоізоляція та естетика
- Більш високі стелі (3 м або більше) зазвичай означають більші вікна, а тому і більше природного світла. Сонце може створити гарну атмосферу у кімнатах і зробити простір теплішим. Природне світло має позитивний психологічний вплив на розум і тіло людини.
- Високі стелі забезпечують оптимальний масштаб для сприйняття простору. Стелі 2,5 — 2,7 м візуально тиснуть, закривають людину в коробці.
- Товсті стіни (0,5 м) допомагають звукоізоляції.
- Тепле повітря легше холодного, тож тепло піднімається, а прохолода залишається внизу на рівні людини, тому влітку у приміщенні з високими стелями і товстими стінами зазпечується помірний, приємніший мікроклімат.