Про позитивне мислення

Відчуваю деякі неприємні наслідки недостатьно позитивного ставлення до життя. Ця думка зростає протягом останніх кількох років.

Цього тижня мені подзвонили після співбесіди. Ось слова, які запам’яталися мені:

У тебе гарний досвід та високий рівень знань. Але я б хотіла, щоб ти менше зосереджувався на речах, які неможливо зробити. Було б чудово, якби ти розповів мені більше про те, що можна зробити, аби покращити наші процеси.

Я не отримав роботу, як ви могли собі уявити. Я не знаю, чи це була справжня причина цього, але в будь-якому випадку відсутність яскраво вираженого позитивного мислення знову дала про себе знати. І мені це зовсім не подобається. Отже, є куди вдосконалюватися.

Очевидно, це лише частина проблеми. Моє ставлення і загальна життєва філософія зазвичай зводяться до того, щоб сказати: «Йой, тут багато проблем. Це надскладно і важко, а погані результати скоріш за все неминучі». Я витрачаю багато своєї енергії на спроби усвідомити негативні аспекти життя, концентруючись на тому, що щось не вдається. Зрештою, звісно, в мене не вистачає сил на те, аби робити якісь покращення.

Я також спостерігаю дуже подібну проблему в деяких своїх близьких друзів. Швидше за все, саме тому ми і товаришуємо.

Наразі я не маю бачення конкретного шляху вирішення цієї проблеми в довгостроковій перспективі. Мені просто потрібно було матеріалізувати цю думку тут, хоча б у текстовому форматі. Далі буде.