Мені потрібно перестати так серйозно ставитися до блогу

Мені просто потрібно перестати турбуватися про зростання мого блогу та загалом присутності в мережі.

Я почав писати в блог, щоб покращити своє психологічне здоров’я, наростити м’яз тримати концентрацію, фокусувати увагу та наслідувати практики стоїків. Але як тільки я почав розповідати про свій блог людям, яких знаю в реальному житті, я одразу ж почав частіше перевіряти веб-статистику, кількість підписників Телеграм-каналу і маніакально відслідковувати, як там справи з органічним трафіком з Гугла. Це тупо смішно!

На додаток до цього стресу вище, я також почав себе цензурувати та обмежувати. Мій мозок створив певні правила, яких я повинен дотримуватися, щоб переконатися, що мій контент комусь цікавий. Фокус змістився з того, що добре для мене, на те, що нібито цікаво для інших.

То що це таке? Це моє его, що потребує уваги та схвалення? Чому я так високо ставлю планку? Чи я знаменитість, яка потребує високі охоплення та CTR, щоб продовжувати заробляти купу грошей на рекламі? Звичайно, ні. Тож навіщо мені якісь обмеження?

Я можу публікувати те, що хочу, про що завгодно і настільки часто, наскільки мені хочеться, аби в першу чергу отримувати задоволення від процесу.

Просто треба перестати так серйозно ставитися до блогу. Він не повинен бути ідеальним. Ну, власне, він чисто теоретично не може бути таким.