Чи варто ділитися планами настільки детально

“Найгірше, що може зробити письменник, це розповісти про свою роботу”. Це начебто слова Гемінґвея. Не знаю, чи справді він таке казав, але якась доля правди і сенсу в цьому є. Коли маєш якийсь план, якісь важливі тобі наміри, і якщо ти про це будеш детально і багато розповідати, то мозок інтерпретуватиме ці слова як вже реалізацію цих планів, і енергія на це буде вичерпуватися.

Насправді помічав за собою декілька разів такі ситуації, коли бажаючи щось зробити в майбутньому, я ділюся цим з кимось, і потім прийшовши додому, в мене чомусь вже нема сил це робити. Тобто таке відчуття, що я нібито трошки обманув сам себе. Вранці вмотивовано і захоплено розповідаю про план вивчати SQL, а вже увечері не вистачає енергії на те, щоб послухати лекції та поробити вправи.

Звісно, варто ділитися планами. Тут не йдеться про наврочення якесь чи щось таке. Утім, ймовірно, треба ділитися ними більш стисло, аби втримати енергію на необхідному рівні для реалізації запланованого. “Не кажи гоп, поки не перескочиш”.