Треба частіше казати ні

Більшість порад щодо продуктивності зосереджені на швидкості та ефективності: більш зручні інструменти дозволяють отримувати кращі результати меншою кількістю рухів. Швидкісний доступ до інтернету означає, що з нами зв’яжуться, де б ми не були, а предиктивний набір слів та речень на клавіатурі означає, що ми можемо відповідати швидше, ніж будь-коли раніше. Гугл дає нам будь-яку інформацію за лічені секунди, а штучний інтелект, можливо, незабаром зрозуміє, що нам потрібно, ще до того, як ми це усвідомимо.

У швидкості немає нічого поганого. Але отримати цінні результати роботи нам заважає не відсутність високої швидкості. Справжнім ворогом сучасної роботи є величезна кількість дрібних зобов’язань, завдань і проектів, якими ми жонглюємо одночасно.

Кожна річ, яку ми погоджуємося зробити, тягне за собою прихований «податок», необхідний для її підтримки, як-от спілкування в месенджері, електронною поштою, короткі зідзвони, зустрічі або якісь інші адміністративні рухи. Окремо ці дії легкі та не дуже обтяжливі (наскільки важко відповісти на простий запит в Телеграмі?). Проблеми виникають, коли подібні дії починають накопичуватися. Після того, як ми погодимося на десятки різних зобов’язань, отриманий сукупний “податок” може зрости та зайняти більшу частину у нашому плані на день. Робочий час тепер буде пошматований. Ми витрачатимемо купу зусиль, аби не відставати від кількох діалогів, кожний з яких важливіший за інший.

У цьому розсіяному стані важко виконувати важливу роботу якісно. Іншими словами, проблема полягає не в нестачі швидкості, а в нестачі вільного місця та часу. Нам потрібно створювати не більш потужні інструменти, такі як Ноушн, а здобути свободу від цієї навали фрагментованих зобов’язань.

Ці всі спостереження вище – про роботу, але це також історія про технології. У багатьох відношеннях такі інновації, як Інстаграм, інтерактивні дошки Міро та Слек, дозволили нашим робочим навантаженням зрости до нинішніх непристойних розмірів. Враховуючи цю реальність, ми не можемо залежати від ще швидших технологій, які мали б нас рятувати. Вихід з перенавантаження не знайдеться в новому шаблоні Ноушн або в новому мегазручному додатку для ведення to-do списків. Натомість тут має бути культурна, фундаментальна зміна в тому, як ми підходимо до управління всім тим, що нам потрібно зробити.

Тим часом, як би парадоксально це не звучало, якщо прагнемо вплинути на свою роботу та підвищити продуктивність, слід частіше говорити «ні» та чітко розуміти свої пріоритети.