5 способів, як соціальні мережі шкодять нашій здатності концентрувати увагу

  1. Соціальні медіа та технології розроблені, щоб навчити наш розум жадати частих винагород. Вони змушують нас жадати лайків. Ця тяга змушуватиме вас все частіше брати в руки телефон. Ми відриваємося від роботи та спілкування з надією побачити нові вподобайки.
  2. Ці сайти спонукають змінювати діяльність частіше, ніж зазвичай, – взяти смартфон або відкрити чат на ноутбуці. Перемикання контексту руйнує здатність до довгої концентрації уваги. Існують докази, які показують, що це так само погано для якості мислення, як і паління марихуани.
  3. Соцмережі знають, що вас приваблює, вони знають, на що вам подобається дивитися, що вас збуджує, що вас дратує та злиться. Вони вивчають ваші особисті тригери – що конкретно вас відволікатиме. Це означає, що вони можуть легко привернути вашу увагу. Старіші технології, такі як друкована сторінка чи телебачення, не можуть націлюватися так само успішно. Соціальні мережі знають точно, де треба копати. Вони вивчають, що саме вас утримує в застосунку чи на сайті, і оптимізують алгоритми відповідним чином.
  4. Алгоритми стрічок соцмереж заточені під викликання злості та обурення, бо таким чином поднімаються показники охоплень, а екранний час аудиторії зростає.
  5. Крім того, що соцмережі викликають гнів, вони змушують відчувати, що ми оточені гнівом інших людей. Це може викликати іншу психологічну реакцію. Уявіть, що одного разу на вас нападає ведмідь. Ви перестанете звертати увагу на свої звичайні турботи — що ви збираєтеся їсти сьогодні ввечері або як будете платити за оренду. Ви стаєте пильними. Ваша увага переключається на пошук несподіваних небезпек навколо вас. Протягом кількох днів і тижнів після цього вам буде важче зосередитися на щоденних турботах. Соцмережі змушують відчувати, що ви перебуваєте в середовищі, сповненому гніву та ворожості, тож ви стаєте пильнішими – ситуація, коли більша частина вашої уваги зосереджується на пошуку небезпек, і все менше доступне для повільніших форм зосередженості, як-от читання книг або зустрічі з друзями.

Stolen Focus: Why You Can’t Pay Attention by Johann Hari